Бірмінгемський літературний фестиваль — це проєкт Writing West Midlands, агенції з розвитку літератури в регіоні, яка є благодійною організацією. Крім того, залучена національна портфоліо-організація Arts Council of England. Саме дві ці компанії проводили останній Бірмінгемський літературний фестиваль, який веде свій лік з кінця минуло століття. Звичайно, що є ще досить широке коло партнерів та найрізноманітніших майданчиків та локацій. Однією з родзинок заходу є онлайн-трансляція різних подій фестивалю, які відбувалися по всьому місту. Більш докладно читайте на birminghamski.com.
Заснування літературного фестивалю
Бірмінгемський літературний фестиваль був заснований восени 1999 року. Відтоді він так само і проводиться щоосені. За ці, більше ніж два десятки років фестиваль спромігся стати провідною подією в Мідленді. Причини цього лідерства досить прості. По-перше, у фестивалі беруть участь та представляють свої зразки белетристики найкращі письменники, тут виступають найкращі оратори та мислителі, а, по-друге, найкращі митці, причому, не лише з Бірмінгема, чи навіть Великої Британії, але й з усього світу.
У 2024 році Бірмінгемському книжковому фестивалю виповнилося чверть століття. Строк, з одного боку, ніби й не маленький, з іншого, якщо порівнювати його зі старожилами фестивального життя Бірмінгема, то просто дитячий. Проте, щоб відсвяткувати цю знаменну подію та виразити вдячність своїй аудиторії, якої чималенько зібралося, щоб насолодитися подією, було вирішено, що кожен власник квитка отримає безоплатний примірник спеціально замовленої антології «Вперед».
Ось так у шанувальників фестивалю з’явилася ще одна вагома причина продовжувати підтримувати захід ще протягом багатьох років.
У 2024 організатори фестивалю наповну використали досягнення науки й техніки, а саме програмування та інші, що дозволило залучити широкий спектр інноваційної літератури та творів, натхненних, так само, літературою. А також створити унікальні можливості для гостей фестивалю стати його глядачами та насолодитися високоякісними подіями онлайн, через щорічні фестивальні програми та супутні проєкти.
Для всіх, хто любить читати, любить літературу, слідкує за новими авторами, осінь, це найчудовіша пора року. Тому що в жовтні стартує Бірмінгемський літературний фестиваль. 2024 він святкував свої 25 років, що характерно, гостей було значно більше, ніж на самому початку існування. Серед гостей виділялися автори, які люблять цей фестиваль, певно, більше за всіх, можливо, навіть більше за читачів.
Як розповіла в одному зі своїх інтерв’ю директорка фестивалю Шантель Едвардс, він прагне бути постійним та незалежним захисником літератури та письменства, Бірмінгема й усіх його мешканців. Якщо відвідати, побачити фестиваль, а потім проаналізувати побачене й почуте, то закрадеться висновок, що жодні організатори не враховували потреби свого місцевого читача, так, як це робила й робить команда Writing West Midlands. З іншого боку, й такої різноманітної публіки, яка є в Бірмінгемі, інші фестивалі не мають. У підсумку з’явилася така різноманітна та цікава програма.
Зустріч із Джекі Кей
Якщо розповідати про фестиваль 2024, то, багато хто відзначає вечір із Джекі Кей під час Національного дня поезії. Ця зустріч дійсно стала родзинкою та окрасою фестивалю. Поетка читала уривки зі своєї поетичної збірки «Перше травня». Їх переклала та виконала британською та шотландською жестовою мовою Рейчел Тіппінг, яка була на сцені. Це довело публіку до сліз, сміху та всього, що зазвичай відбувається між цими двома крайнощами.
Спочатку здалося, що майже всі вірші були історіями про батьків поетки та, про той поворот, коли вже ти сам стаєш батьком своїх батьків. Але ні, це також були вірші про історію протесту у Великій Британії, який вважається лівим, і який пов’язують з активістами та їхніми справами, які художньо визнавали тих, хто був до них та боровся за допомогою мистецтва.
І це сподобалось публіці, від неї був відгук, щодо тих подій. Багато хто з присутніх, своєю чергою, почали розповідати історії про свою участь у протестах в активістських групах. Люди ділилися своїми переживаннями від того, що про них не забули, що їх пам’ятають.
Найбільше учасників зустрічі спантеличило почуття гумору Кей та її пристрасть. Вона захоплювалася людською здатністю до змін, і це було щиро. При всьому цьому Джекі Кей була зразком доброти в спілкуванні з аудиторією. Поетесі, навіть вдалося ненав’язливо посипати трішки попелу на майбутніх письменників, від імені «феї-хрещеної матері». Вона може собі це дозволити.
Святкування ювілею
Але, як відомо, день народження це, як не крути свято, а яке свято може обійтись без подарунків. Щоб відзначити 25 років Бірмінгемського літературного фестивалю, а головне, продовжити популяризувати літературу з Вест-Мідленду, організатори придумали наступне. П’ятьом місцевим письменникам доручили написати коротеньке есе. Дія твору мала, звичайно, відбутися в Бірмінгемі. Ці оповідання мали вийти друком, як спеціальне видання.
У підсумку з друку вийшла ексцентрична, кумедна, самоіронічна, ніжна збірка творів. Вони досліджували визначні пам’ятки архітектури, історію міста та людей, мешканців Бірмінгема. Збірку видало видавництво The Emma Press, дизайн обкладинки зробив художник Cold War Steve, називається вона «Вперед». Адже саме такий девіз красується на гербі міста. Дехто говорить, що так автори підкреслили прагнення творчих людей продовжувати творити.
Тими п’ятьома письменниками були Мейв Кларк, Ліам Браун, Кетрін Люпін, Кавіта Бханот та Томас Ґлейв. Усі вони мають дуже різний письменницький шлях і єдине, що їх на цьому шляху поєднує, це їхній тісний зв’язок із Бірмінгемом. До прикладу, Кетрін Люпін розповіла, що все своє дитинство від народження провела в Чорній країні, Вона прослухала програму розвитку письменників «Кімната 204» від Writing West Midlands. Кетрін написала оповідання під назвою «Щось старе, щось солодке». Це був її перший твір на замовлення.
Щоби протидіяти самозневазі та популяризувати місцевих авторів, на Бірмінгемському літературному фестивалі всіх охочих запросили поділитися іменами авторів із Бірмінгема та околиць, а також назвати тих письменників, хто писав про Бірмінгем. Виявилося, що таких авторів є чимало, що їх знають і пам’ятають, а їхні твори читають, ба більше, вони мають популярність. Ніякої зневаги, усе чесно, усе по ділу.
Приїздіть у Бірмінгем
Говорили тут і про твори ще не відомих письменників, були люди, яким вони не просто подобались — вони їх вражали. Але ж мова про зовсім молодих людей, та про їхню пробу пера. Це, ясна річ, підживлювало надію на майбутнє, надію на цікаві життєві історії, які були б художніми та змістовними, а ще відрізнялися від того, чому зазвичай приділяє найбільшу увагу книжкова індустрія.
Бірмінгемський літературний фестиваль став ще одним, напевно, не зайвим приводом звернутись до видавців та різних агентів, і запросити їх, будь ласка, відвідайте Бірмінгем, звичайно, будь-коли, як вам зручно. Адже тут завжди приємно та красиво. Але хочеться, щоб вони приїхали виключно в жовтні, тому, що в цю пору року тут ще й чудово.
Джерела: