Бірмінгемський фестиваль фотографії, перший у своєму роді. Він взяв за правило представляти широкий спектр талантів. Захід був організований креативним тріо фотографів — Фрейзером Макгі, Бет Астінгтон та Мартіном О’Каллаганом. Ця команда, а відповідно і фестиваль підтримує, як аматорську, так і професійну фотографію в Бірмінгемі. Учасники обмінюються зображеннями, організовують заходи та семінари для фотографів, а також створюють спільноту однодумців, які захоплюються фотографією. Нині Бірмінгемським фестивалем фотографії, в цьому лише допомагає не байдужій до фотомистецтва команді. Більш детально про фестиваль та його історію читайте birminghamski.com.
Народження ідеї
Ці троє знають один одного, бо керують IGERS Birmingham, і в рамках цього проводять заходи та семінари для фотографів. Вони приходять на ці заходи не просто так, вони фотографують. До слова IGERS Birmingham — це спільнота залучених та активних творчих людей, які працюють у місті та його околицях, щоб просувати фотографію, Бірмінгем та місцеву громаду. Але в основному учасники цієї спільноти фотографують та публікують фотографії в Інтернеті. Ідея ж фестивалю народилася після того, як учасники спільноти вирішили провести одноденний захід, який присвятили фотографії та фотографуванню.
Загалом IGERS Birmingham багато чого зробили для популяризації фотографії. Були відкриті для всіх заходи, розмови, дискусії. Але за допомогою фестивалю молоді люди хотіли створити форум, куди могли приїхати відомі національні фотографи та обговорити свою справу, своє захоплення, свої роботи та життя спільноти.
Так виникла ідея, після чого почали думати, як її реалізувати. Як зробити, щоб все було цікавим та інтерактивним, як швидко та привабливо все презентувати. Зупинились на тому, що кожна людина буде мати 5 хвилин і 3 слайди, при цьому презентант зможе говорити про все, що завгодно, головне, щоб те, що він розповідав було пов’язано з фотографією. Було вирішено, що такий формат буде досить цікавим, хоча б тому, що одна з найважливіших тем — це фотографія та спільнота, яка її створює. До того ж такий формат відрізнятиметься від фотоклубу, тому що він є значно інтерактивнішим для фотоспільноти.
На те, щоб зрозуміти, наскільки ця ідея є життєствердною та цікавою було відведено кілька місяців. Цей час був витрачений не дарма, як з’ясувалося живе спілкування виявилось само по собі цікавим і захопливим, тому заходи проводились висококласні. Спікери були високоякісними, хоча презентації робили у більш доступній формі, для різних людей, від професіоналів до аматорів.
У панельній дискусії на зустрічах були люди з усіх чотирьох основних фотографічних дисциплін. Мова про вуличну фотографію, пейзажні фото, архітектуру, а також міські ландшафти. В IGERS Birmingham вважають, що це справді дуже добре, оскільки всі учасники матимуть різні теми для розмови та говоритимуть про різні речі. Здебільшого це будуть люди, відомі в Бірмінгемі у терені фотографування, щоб присутні не боялися ставити запитання і дізнаватись те, що їх цікавить.
Учасники спільноти вважають, що одна з переваг Бірмінгема у такій справі, що тут багато людей, таких як вони, які живуть і просто роблять щось у місті, часто власним коштом, і це гарна ознака того, як місто творчо втілює певні речі в життя. До того ж спостерігається реальне зростання підприємництва.
Локальний фінансовий успіх
До слова про підприємництво. Організатори Бірмінгемського фотофестивалю зовсім не бажали на цьому заробляти, вони вважали, що буде досить просто покрити власні витрати на організацію заходу. Тому намагалися зробити ціну максимально доступною, щоб кожен міг прийти. Організаторам це явно вдалося.
При цьому вони не приховували той факт, що добряче нервували. Адже з їхніх слів, раніше не брали плату за власний захід і не були впевнені, як люди відреагують. Адже все, що до цього робили в IGERS Birmingham було і є безоплатним. Яке ж було їхнє здивування, коли перші 50 квитків були продані всього лише за годину. Спочатку у планах було продати сто квитків, щоб не бути занадто зухвалими, та надто амбітними, але ця кількість квитків розпродалася за кілька днів, тому навіть довелося переїхати до більшого приміщення.
Такий нехай і локальний, але фінансовий успіх здивував, і закріпив у думці, що вони роблять необхідну людям справу, яка може когось порадувати, принести задоволення, а можливо зробити щасливим.
Не встиг завершитись дебютний Бірмінгемський фотофестиваль, а його організатори вже почали думати про наступні зустрічі зацікавлених і по хорошому, хворих фотографією людей.
Думки, що те, що вони роблять матиме негативні наслідки, або ж нікого не зацікавить навіть не допускалися. І на таких позитивних настроях успіх не забарився.
Відтак з огляду на цілком позитивну реакцію, яку отримали організатори за свою першу спробу, почалося планування другої зустрічі небайдужих до фотографії людей. В планах було продовжити фестиваль, зробивши його довшим за два дні.
Успішний дебют
Аналізуючи перший досвід проведення таких зустрічей небайдужих до фотографічного мистецтва людей, організатори дійшли висновку, що одна з позитивних речей, якої вдалося досягти цього разу, це залучення людей, яких, як для дебюту було дуже багато. Вони збираються в одному просторі й можуть обмінюватись досвідом.
Приміром, всі по черзі фотографують одну й ту саму річ. Але світлини все одно виходять різні, адже хтось бачить цю річ з одного боку, хтось з іншого. До слова, це, вважають організатори, важливо розуміти й під час фото документування міста, воно може бути досить різноманітним, і це добре.
Зазвичай, у фотографії майстер працює сам, але для того, щоб навчатись, дізнаватись, щось нове в спеціальності, колектив однодумців є дуже важливим, він дозволяє вчитись один в одного.
Фотографи, які приїздять на такі зустрічі, на перший погляд, не мають нічого спільного, вони працюють на абсолютно різних роботах, серед них є студенти та пенсіонери, молодші, старші, але вони займаються фотографією і це їх об’єднує.
На фестивальні заходи приходили люди, які помічали, що фотографія покращує їхнє ментальне здоров’я, укріплює психіку. Це також дуже приємний момент таких зустрічей. Спілкування та обмін досвідом дуже важливий компонент зустрічей. Спочатку деякі люди приходили, щоб дізнатись, щось про фотографію, а потім залишалися на довше, щоб познайомитись з кимось і стати частиною спільноти.
Найближчі плани
Ще один плюс роботи спільноти IGERS Birmingham і проведення Бірмінгемського фотофестивалю полягає в тому, щоб зацікавити як можна більше людей. Тоді це буде плюсом для галузі в цілому, і для міста. Адже ці люди придбають камеру, будуть частіше бувати в Бірмінгемі, дізнаватись, щось цікаве про нього. Був час, коли в Бірмінгемі було своєрідне затишшя, а тепер все повертається до того, що люди хочуть гарних знімків.
Нині IGERS Birmingham має досить багато учасників та однодумців, які фотографують, хочуть розвиватись в фотографії. Є ті, хто фотографує на телефон і щасливий з того, є ті, хто просто використовує автоматичні налаштування на своїй новій камері, а є такі люди, які знають про камеру все, як використати кожен її параметр. Ці люди спілкуються між собою, а значить навчаються один ув одного. Це означає, що стереотипи фотографії обов’язково будуть зламані.
Джерела: