У 2020 році світ охопила пандемія COVID-19. Смертельний вірус став випробуванням для багатьох сфер життя, і культурна індустрія не стала винятком. У Великій Британії урядом були запроваджені жорсткі карантинні обмеження. Так усі масові заходи були скасовані, театри, концертні майданчики та клуби позакривалися, а будь-які публічні зібрання були заборонені. Міста, які ще вчора жили насиченим культурним ритмом, одномоментно занурилися в незвичну тишу.
Не став винятком і Бірмінгем — друге за величиною місто Англії, відоме своїм різноманітним і багатим музичним життям, театрами та фестивалями. Там, де раніше збиралися натовпи глядачів, лунала музика й сяяли театральні рампи, стало тихо, темно й сумно. Для місцевого шоубізнесу це означало раптову зупинку концертів, вистав і гастролей, а разом із ними — і всього публічного культурного життя міста. Про те, як бірмінгемський шоубізнес виживав у таких умовах, читайте тут: birminghamski.com.
Обмеження на зустрічі

Слід зауважити, що в цей час у країні діяли вельми суворі правила щодо соціальних контактів. В Англії заборонялися зібрання більш ніж 30 осіб, а згодом взагалі запровадили так зване «правило шести», яке дозволяло зустрічатися лише невеликими групами людей. Порушення цих норм вважалося правопорушенням. Поліція отримала право припиняти заходи, вимагати закриття закладів або видавати спеціальні приписи про припинення діяльності підприємств, що не виконували карантинні правила.
Була запроваджена система досить суворих штрафів. Так, за порушення карантинних обмежень передбачалися фіксовані штрафи від £200, які, до того ж могли зрости до £6400 або, навіть £10 000 у разі повторних порушень або організації великих незаконних зібрань. Окремі правила запроваджували і для бізнесу. До прикладу, бари та ресторани повинні були закриватися після 22:00, працювати лише з обслуговуванням за столами та забезпечувати масковий режим для відвідувачів.
Тому зовсім не дивно, що для бірмінгемського шоубізнесу ці суворі, а іноді, навіть жорсткі заходи стали серйозним випробуванням. Концерти, театральні постановки та гастролі в один момент зникли з афіш. Нічні клуби та концертні майданчики залишалися зачиненими місяцями, а фестивалі та великі культурні події були або перенесені, або повністю скасовані.
У результаті багато компаній втратили основні джерела доходу, деякі опинилися на межі банкрутства. Ба більше, частина незалежних майданчиків так і не змогла відновити роботу, навіть після тривалого локдауну.
«Смерть» живої музики

Однією з найбільших жертв пандемії стала індустрія живої музики, яка традиційно була важливою частиною культурного та, що важливо, економічного життя Бірмінгема. До початку пандемії місто вважалося одним із головних музичних центрів Великої Британії. За даними досліджень, у 2019 році до регіону West Midlands приїхали близько 877 тисяч музичних туристів, а їхні витрати принесли економіці понад £250 млн.
У самому Бірмінгемі діяло приблизно 197 майданчиків для живої музики. Мова про, як невеликі клуби, так і великі арени на кшталт NEC Arena. У звичайний вечір вони могли прийняти до 98 тисяч відвідувачів одночасно, що робило концерти та виступи важливою частиною нічного життя міста.
Однак із початком пандемії цей величезний механізм фактично зупинився. Після введення локдауну навесні 2020 року більшість концертних майданчиків були закриті на невизначений час. За оцінками дослідників, відвідуваність концертів у Бірмінгемі впала приблизно на дві третини, а загальна відвідуваність живих музичних подій у місті скоротилася приблизно на 75 %.
Для музичної індустрії це означало фактично повну втрату доходів. Турне відомих артистів переносилися або скасовувалися, фестивалі зникали з календарів, а місцеві гурти втрачали можливість виступати перед публікою. Особливо важко було невеликим клубам і так званим grassroots-venue — майданчикам, де починали кар’єру молоді музиканти. Багато з них просто не могли працювати, навіть після часткового послаблення карантину. Річ у тім, що виступи з дотриманням дистанції, природно, приносили значно менше доходів.
Частина власників клубів зізнавалася, що після локдауну ледве могла сплачувати оренду та комунальні витрати. Деякі майданчики намагалися вижити, проводячи рідкісні концерти просто неба або, переходячи на інші формати роботи, але це не компенсувало втрат. У результаті значна частина працівників індустрії — музиканти, звукорежисери, технічний персонал, бармени — була змушена шукати іншу роботу.
Таким чином не буде перебільшенням сказати, що пандемія COVID-19 фактично зруйнувала звичну екосистему живої музики Бірмінгема. Те, що ще вчора приносило місту сотні мільйонів фунтів і збирало десятки тисяч слухачів щовечора буквально за кілька тижнів перетворилося на індустрію, яка боролася за виживання.
Театральне життя, яке зникло з афіш у Бірмінгемі

Пандемія боляче вдарила й по театральному життю Бірмінгема, яке традиційно було одним із найактивніших у Великій Британії. Мюзикли, драматичні вистави та різдвяні пантоміми — події, що зазвичай збирали повні зали, — раптово зникли з афіш. У березні 2020 року театри міста один за одним закривали свої двері, не знаючи, коли зможуть знову приймати глядачів. Наприклад, один із найбільших театрів країни — Birmingham Hippodrome — був змушений припинити роботу й не міг проводити вистави щонайменше до початку 2021 року.
Ситуація змусила адміністрації театрів іти на жорсткі кроки. Після кількох місяців простою, у тому ж таки Birmingham Hippodrome, було розпочато процес скорочення персоналу. Понад 60 працівників опинилися під загрозою звільнення. Не кращою була ситуація і в іншому знаковому театрі міста — Birmingham Repertory Theatre. Через тривалу відсутність глядачів адміністрація розглядала можливість скоротити до 40 % робочих місць, щоб зберегти театр від банкрутства.
Особливо болісним ударом для театральної індустрії стало скасування традиційних різдвяних пантомім і великих мюзиклів, які зазвичай приносили найбільший прибуток за рік. Коли ж через карантин вони не відбулися, фінансові втрати для багатьох театрів стали критичними.
Перехід в онлайн

Коли стало зрозуміло, що карантинні обмеження триватимуть значно довше, ніж очікувалося, частина культурної індустрії Бірмінгема почала шукати альтернативні можливості для роботи. Театри, музиканти та організатори подій почали поступово переходити в онлайн-формат, намагаючись зберегти контакт із публікою. Вистави, концерти та творчі зустрічі почали транслюватися через стрімінгові платформи та соціальні мережі.
Деякі театри записували архівні постановки або створювали спеціальні камерні виступи без глядачів у залі, які можна було переглянути онлайн. Музиканти також активно використовували цифрові майданчики: вони проводили прямі ефіри, домашні концерти та благодійні стріми.
Відтак лише у 2021 році ситуація почала змінюватися. У Великій Британії розпочалася поетапна програма виходу з локдауну. Спершу дозволили працювати відкритим майданчикам, а згодом поступово відкривалися театри, концертні зали та клуби.
У липні 2021 року більшість обмежень на масові заходи в Англії було скасовано, і культурне життя міст почало оживати, але це вже зовсім інша історія.
Джерела:
- https://www.aston.ac.uk/latest-news/covid-19-wrecked-live-music-sector-will-survive-according-industry-expert
- https://lordslibrary.parliament.uk/coronavirus-restrictions-on-businesses-and-social-gatherings/
- https://www.sidley.com/en/insights/newsupdates/2020/03/covid-19-control-measures–uk-police-powers
- https://www.thestage.co.uk/news/coronavirus-more-than-60-staff-at-birmingham-hippodrome-face-redundancy