Свого часу Фелісіті Джонс народилася і здобула освіту в Брумі, грала в «Снобах» і «Глечику Елю», а ще вона озвучила одну з героїнь фільму «Стрільці», зігравши роль Емми Гранді в радіосеріалі. А потім дівчина успішно з’являється в абсолютно новому спін-оффі «Зоряних воєн», знятому режисером Гаретом Едвардсом, за що акторка отримує номінацію на Оскар за найкращу жіночу роль. І хоча, Фелісіті довелося задовольнитися лише номінацією — вона програла п’ятикратній номінантці Джуліанні Мур за фільм «Все ще Аліса», це вивело її у вищу лігу. Більш докладно про життя та творчість бірмінгемської акторки читайте на birminghamski.com.
Навчання та захоплення театром
Фелісіті Джонс колишня школярка з Кінгс-Норона, вона виросла в Бурнвілі, її батько працював журналістом, а мати в рекламі. Після закінчення Kings Norton Girls School Джонс відвідувала школу короля Едуарда VI Хендсворта, тоді ж вона з’явилася в серіалі BBC «Слуги». Потім Фелісіті здобула ступінь з англійської мови закінчивши Wadham College, Оксфордського університету у 2006 році.
Цей факт був ще більш вражаючим, тому що вона змогла поєднувати навчання з появами в студентських виставах. У той час Фелісіті грала в таких спектаклях, як «Аттіс» і «Комедія помилок». Після здобуття ступені з мови, дівчина подумувала починати вивчати право. Це вже значно пізніше, вона говорила у своїх інтерв’ю, про те, що дуже вдячна тому, що не зробила цього, тому що не знає, чи вижила б. Дівчина з теплотою згадує свою вчительку драматичного мистецтва міс Малхерн, яка її дуже підтримувала.
Що стосується акторства, то ним Фелісіті Роуз Хедлі Джонс почала займатись ще в дитинстві, з’явившись у дитячому віці у фільмі «Шукачі скарбів». Це сталося в 1996 році, коли дівчина мала 12 років. Пізніше вона зіграла Етель Геллоу в одній серії телевізійного серіалу «Найгірша відьма» та його продовження «Коледж дивних сестер».
Потім настав 2011 рік, який був дуже важливим для становлення акторки. У неї було два важливі фільми в цьому році. У фільмі «Дівчина із шале» вона була пустою скейтбордисткою, яка хотіла заробити трохи грошей після смерті своєї матері. Серед акторів були Тамсін Егертон і Білл Найї, фільм однозначно довів, що вона може впоратися і з головною роллю. Найкращим підтвердженням цьому став її наступний фільм.
Після Like Crazy, який вийшов у Великій Британії в січні 2012 року, Фелісіті Джонс викликала переполох і фурор у незалежному кіно завдяки своїй ролі Анни. Цю її роль, як критики, так і глядачі зустріли дуже тепло, почались численні нагороди, у тому числі спеціальний приз журі на кінофестивалі «Санденс» у 2011 році. У 2014 році її роль Джейн Гокінг у фільмі «Теорія всього» також була зустрінута критиками дуже схвально, отримавши номінації на «Золотий глобус», SAG, BAFTA та премію «Оскар» за найкращу жіночу роль.
Робота на радіо
Після успіху на радіо, де вона стала відомою своєю довгостроковою роллю Емми Гранді в «Стрільцях» у 2008 році, Фелісіті з’явилася в постановці Donmar Warehouse The Chalk Garden. Загалом із 2006 року Джонс була залучена до багатьох постановок, зокрема «Нортенґерське абатство», Brideshead Revisited, «Шері» та The Tempest.
Так складається її акторська кар’єра, що Фелісіті Джонс працює із серйозними та безмежно талановитими людьми, це відбувається із самого початку весь час. Серед її найкращих партнерів та партнерок Мішель Пфайффер і володарка премії «Оскар» за найкращу жіночу роль Кеті Бейтс у фільмі Chéri, Стівена Фрірза, номінант на подвійну премію «Оскар» Ральф Файнс у фільмі «Цвинтарний вузол», який зняв Рікі Джерве.
Також оскароносна Хелен Міррен у фільмі «Буря» та володарка «Еммі» Джулія Ормонд у фільмі «Альбатрос». У своєму фільмі «Пекло» вона зіграла разом із двічі лауреатом «Оскара» Томом Хенксом, а в наступному фільмі «Монстр кличе» її партнеркою стала тричі номінантка на «Оскар» Сігурні Вівер. Цей список можна продовжувати ще дуже довго.
Та попри те, що Фелісіті знімалася з деякими з найкращих акторів світу, вона все ще повертається до свого коріння, до ролей на маленькому екрані, або до телебачення. Вона є великою шанувальницею хітового драматичного серіалу BBC «Гострі картузи», створеного тут, у Бірмінгемі, і, як кажуть, сказала, що вона хотіла б зіграти роль у такому фільмі, де могла використати бірмінгемський акцент, як він є.
Телевізійні успіхи
Проте, чи зможе акторка знайти час, щоб взятися за інший проєкт, залишається невідомим. Адже роботи вистачає і без того. Чого лишень варті мандрівки світом, у яких вона займається просуванням і рекламою тих фільмів в яких уже знялася. Фелісіті говорить, що це їй подобається, адже є щось неймовірно круте в просуванні своїх творінь, у спілкуванні з людьми, з якими працював над тим, чи іншим фільмом.
Проте, дещо для малого телевізійного екрана Фелісіті Джонс все ж таки зняла. Серед них роль Дот у «Дівчатах», Робіни Редмонд в епізоді «Доктора Хто», під назвою «Єдиноріг і Оса», роль Кетрін Морланд у телевізійній версії фільму «Нортенгерське абатство» письменниці Джейн Остін, Грейс Мей у мінісеріалі «Слуги» та Еліс Бастейбл у телевізійному фільмі «Шукачі скарбів». У цьому телефільмі Фелісіті знімалася з майбутньою подвійною номінанткою на «Оскар» Кірою Найтлі.
У продовження телевізійної теми не можна не розповісти про Центральну дитячу телевізійну майстерню та її керманича Коліна Едвардса, який очолював майстерню з 1986 року. Саме він навчав Фелісіті у віці 10–18 років телевізійній справі. Чоловік розповідає, що коли вперше побачив Флісс зі своїм батьком, то зробив висновок, що вона схожа на безхатченка, хоча й дуже приваблива по своєму, але зовсім не настирлива. Дівчинці довелось, як і всім іншим дітям проходити попереднє прослуховування, яке Флісс з успіхом пройшла, бувши природною, не вимушеною і вельми яскравою.
Прослуховування свідчило про те, як вона хотіла втрапити в телемайстерню. Пізніше вже ставши зіркою, Фелісіті припускала, що навряд чи сала б актрисою, якби в її житті не трапилась ITV Workshop. Саме тут вона зустріла неймовірних людей, тих, хто сприймав її дуже серйозно, як молоду акторку, завдяки Коліну Едвардсу.
Акторство, як наркотик
Фелісіті Джонс говорить, що для неї акторство, як наркотик, тобто те, без чого акторка не зможе жити. Звичайно, що бувають моменти, коли хочеться відпочити від усього, тоді вона бере відпустку на кілька місяців, поки не буде готова повернутись.
Останнім часом Фелісіті жила в Лондоні через необхідність, ухиляючись і пірнаючи від неминучих та всюдисущих фотографів-папараці, які стежать за кожним її кроком. Але вона завжди вважає своїм пріоритетом підтримку мистецьких проєктів у Бірмінгемі, коли це, можливо. Серед таких, найбільша у Великобританії ініціатива вуличного мистецтва, що охоплює кілька міст, яка розпочалася з 18-метрового стінопису на бірмінгемській фабриці заварного крему.
Як людина, яка виросла, відвідуючи The Rep, BMAG, фабрику заварного крему, галерею Ikon та мистецький центр Мідлендс, Фелісіті каже, що завжди відчуває, як їй пощастило, що вона походить із такого багатого на культурні цінності міста. І незалежно від того, наскільки великою та яскравою є її зірка, вона все одно знаходить час, щоб відвідати друзів і родину, які живуть у Стаффордширі. Вона завжди намагається повернутися, щоби бачити Борнвіль якомога частіше, адже це її чудове місце.
Джерела: