Він починав, як гангстер, бувши одним із лідерів банди Brummagen Boys. Саме Біллі Кімбер додавав у свої операції як розум, так і м’язи — але на момент своєї смерті Біллі Кімбер був звичайним бізнесменом, він був законним букмекером. Але ж то потім, а до того разом із Джеймсом Коупом та Дарбі Сабіні був лиходієм і провідною фігурою банди, яка контролювала іподроми Мідленду та півночі Англії. У 1927 році Біллі Кімбер разом із братами втік до Америки. Він повернеться в Бірмінгем, але значно пізніше, коли про його кримінальні подвиги майже всі забудуть. Більш докладно про ватажка бірмінгемської банди Brummagen Boys читайте на birminghamski.com.
Банда Brummagen Boys
Біллі Кімбер на прізвисько «Букмекер» був масштабним злочинцем. Протягом кількох років, ймовірно, найбільшим босом організованої злочинності у Великій Британії. Він народився 7 лютого 1883 року й разом зі своїми братами був членом Brummagen Boys, жорстокої вуличної банди кишенькових злодіїв і дрібних крадіїв. Біллі відбув щонайменше два терміни ув’язнення. Він був ув’язненим за поранення в 1901 році, а незабаром після звільнення ще раз був засуджений до двох місяців каторжних робіт за напад на двох поліціянтів.
Його брат Джозеф Кімбер теж відбув кілька термінів ув’язнення, тож мав неабиякий досвід у відвідуванні тюрми. У березні 1902 року він отримав 1 місяць за крадіжку 24 шилінгів. Після цього через рік, у грудні 1903 року — 3 місяці за крадіжку, у червні 1904 року — 2 місяці за умисне бродяжництво, за крадіжку гаманця у вересні 1904 року і грошей у травні 1905 року — 2 місяці, за умисне бродяжництво у вересні 1905 року — 2 місяці, у липні 1906 року — 6 місяців каторжних робіт за крадіжку 7 фунтів стерлінгів.
Але, хай там як, до 1913 року Біллі Кімбер і його хлопці з банди Brummagen Boys, ватажком яких Біллі хотів стати, познайомилися із рекетом на іподромах. Цілком, можливо, що це відбулося завдяки Джорджу «Бруммі» Сэйджеву, якого Кімбер, ймовірно, міг зустріти, відсиджуючи свій строк у 1901 році.
А ще, маючи банди в Уттокстері та Лідсі, Кімбер і його Brummagem Boys контролювали іподроми по всьому Мідленду та на півночі країни. Крім того, він завів кримінальні знайомства в Іслінгтоні, щоб зосередитися на іподромах на півдні Англії, об’єднавшись із босом лондонської банди Чарльзом «Вагом» Макдональдом. До того ж Кімбер створив джентльменські альянси з меншими бандитськими організаціями, такими, як банда Хокстона та банда «Слон і замок».
Закриття іподромів під час Першої світової війни тимчасово призупинило діяльність Кімбера. Він вступив до армії, але до 1915 року був або демобілізований, або дезертував. Коли після війни перегони відновилися, Кімбер і хлопці з Brummagem Boys знову взялись за старе — зайнялися рекетом. Навіть так сталося, що Кімбер на деякий час був чи не найбільшим босом організованої злочинності у Великій Британії.
Бандитський синдикат
Відтепер, після всіх цих змін на іподромах на південному сході Бруммі почали полювати на єврейських букмекерів із лондонського Іст-Енду, які, своєю чергою, звернулися до місцевого боса злочинного світу Едварда Еммануеля, а той найняв для захисту італійську банду Дарбі Сабіні. Розпочалась міжусобна війна.
У березні 1921 року Brummagem Boys влаштували засідку на Сабіні в парку Грінфорд Троттінг. Насильство зростало, але Сабіні взяв гору, після того, як 23 Brummagem Boys було ув’язнено внаслідок «Битви на Епсом Роуд».
Це сталося 2 червня 1921 року на Лондонській дорозі в Юеллі. Того дня після перегонів в Епсомі Brummagem Boys влаштували засідку на шарабан, у якому знаходилися букмекери з Лідса, більшість із яких були євреями. Раніше їх вважали прихильниками Кімбера, але все одно на них напали, оскільки вважалося, що вони перейшли на бік Сабіні. Зупинивши «шарабан», який протаранило таксі, Brummagem Boys закидали пасажирів молотками, сокирами, пляшками, цеглою та палицями з огорожі. Шестеро постраждалих були доставлені до лікарні з ранами на голові, а 28 Brummagem Boys були заарештовані.
Злочинні розбірки
Жорстокі сутички між бандами тривали до кінця 1920-х років, але із часом вплив Біллі Кімбера зменшився. На той час дні таких банд, як Brummagem Boys на іподромах були пораховані. Навіть не дивлячись на те, що 4 вересня 1929 року «Дербі Дейлі Телеграф» оголосила на своїй першій сторінці, що банда з майже 25 кишенькових злодіїв і картярів із Бірмінгема прибула на перегони. Але їх розігнала поліція, а потім за їхніми діями протягом дня, як дистанційно, так і на головних рингах, пильно стежили люди в цивільному.
Подібні дії поліції сприяли швидкому занепаду банд на іподромах. Так само відбувалися арешти, виносились суворіші вироки, а на деяких іподромах ввели «Летючий загін» — відділ, що спеціалізувався на таких злочинах у столичній поліції. До того ж іноді дії самих іподромів допомогли поліції. У 1924 році «Жокейний клуб» створив відділ для нагляду за рингами та запобіганню небажаним особам і відомим неблагонадійним персонажам. У той самий час, різні Асоціації захисту букмекерів створювали спеціальні комітети, щоб захищати та охороняти права букмекерів на іподромах.
Два інші фактори, які сприяли зникненню банд йшли від самих бандитів. По-перше, члени банди старіли. Наприклад, Джиму Коупу було за 40, коли його засудили. По-друге, втрата двох головних лідерів мова про Дарбі Сабіні та Біллі Кімбера, які були рушійною силою своїх бандитських угрупувань.
Стосовно Біллі Кімбера, то в 1927 році він виїхав до Америки. Спочатку він поїхав до Феніза, штат Аризона, де, як вважається, вбив людину, яка заборгувала йому гроші. Потім був Лос-Анджелес і, нарешті, Чикаго. У Чикаго його переховував друг Мюррей Хамфріс, який, як подейкують, був членом банди Аль Капоне.
Біллі Кімбер одружився з Елізабет Гарнем у 1926 році, хоча вже в 1923 у нього народилася донька Мей Кімбер. У свідоцтві про народження Мей, Біллі Кімбер зазначений, як торговець порцеляною та склом, що мешкає на вулиці Уоррен-стріт, 18, у Фінсбері. Матір’ю вказана Еліза Кімбер, уродженка Джайлз Фемерлі Гарнем.
Біллі повернувся до Англії в 1929 році й, очевидно, заснував легальну букмекерську контору: кілька оголошень у «Вестерн Морнінг Ньюз» в 1937 році містили рекламу «Робіть ставки з надійною людиною Біллі Кімбером».
Смерть Вільяма Кімбера
Вільям Кімбер помер у 1945 році в будинку престарілих Маунт Стюарт у Торкі. Йому було 63 роки, він переніс тривалу хворобу. У його некролозі в місцевій газеті стверджувалося, що його великим інтересом за життя, як особистого, так і професійного, були перегони, і його добре знають і поважають на кожному іподромі в Англії. На його поховання прийшло багато людей, але мало хто знав про його «героїчне» минуле. Один із тих, хто був там і все знав, ба навіть більше, брав участь у банді, був його брат Джо. До 1914 року він був членом однієї з банд бірмінгемських кишенькових злодіїв. Джо був неодноразово засуджений, отримуючи численні судимості за крадіжки.
Вільям Кімбер залишив своїй вдові величезну, за тими мірками, суму в 3665 фунтів. Народившись і вирісши на глухих вулицях Бірмінгема, він помер багатою та поважною людиною, знаючи, що його дочки житимуть зовсім не так, як він. Мей і її сестра Марджері закінчили школу у Швейцарії, здобули чудову освіту й самі захоплювалися кіньми.
Джерела: