Джон Кедбері народився в 1801 році в Бірмінгемі й заснував шоколадну компанію Cadbury, яка є одним із найкращих шоколадних брендів у світі. Найвідоміших так точно. Все розпочалося в 1824 році, коли він відкрив бакалійну крамницю в Бірмінгемі, де продавали какао та питний шоколад, що заклало основу для подальшого виробництва шоколаду, яким компанія стала відомою. Етичне ставлення Cadbury до працівників і підтримка соціальних проєктів також залишили певний вплив на місто Бірмінгем. Більш докладно про відомого у всьому світі бірмінгемця читайте на birminghamski.com.
Чай, кава, какао та шоколад
Джон Кедбері народився в родині Річарда Теппера Кедбері та його дружини Елізабет Хед. Його сім’я була заможною, і відрізнялась тим, що належала до Релігійного товариства друзів, їх називали квакерами, відтак Джон Кедбері був квакером. Сім’я Кедбері переїхала в Бірмінгем із західної Англії. Джон навчався в школі квакерів Джозефа Кросфілда в Хартсіллі, що в Уорікширі.
У 1824 році він відкрив бакалійну крамницю на Булл-стріт, 93 у Бірмінгемі, де серед іншого продавав какао та питний шоколад, який готував власноруч, використовуючи товкачик і ступку. Чай, кава, какао та шоколад вважалися здоровою альтернативою алкоголю, який, як квакер, він вважав шкідливим для суспільства.
І те, що готував Джон Кедбері стало дуже популярним. Відтак у 1831 році чоловік купив неподалік склад і почав виробництво за допомогою своїх синів Джорджа та Річарда Кедбері. Незабаром, у 1847 році, вони переїхали на більшу фабрику на Брідж-стріт. Після того, як Джон захворів, у 1861 році він пішов з бізнесу, а Річард і Джордж взяли на себе керівництво: Джордж відповідав за виробництво, а Річард за продажі. Бізнес був настільки важким, що якось Джордж сказав, що якщо він коли-небудь принесе прибуток у тисячу фунтів на рік, то він піде на пенсію щасливою людиною. І ось, поворотний момент настав, коли брати інвестували в абсолютно новий спосіб обробки какао.
Вся річ у тім, що в той час какао робили з великою кількістю какао-масла. Масло мало такий жахливий смак, що до нього додавали крохмаль, щоб замаскувати його смак і текстуру. Тоді Джордж Кедбері дізнався про інноваційний прес для какао, який використовує голландський виробник van Houten. Прес вичавлював із бобів стільки какао-масла, що не потрібно було додавати крохмаль.
Cadbury Cocoa Essence
Використовуючи цей прес для какао, Джордж і Річард виявили, що вони можуть зробити своє какао на 100% чистим. Важко повірити, але в ті часи інші виробники шоколаду наповнювали какао тваринним жиром, суриком і цегляним пилом. Замість цього брати зосередилися на виготовленні абсолютно чистого какао, і в 1866 році вони випустили Cadbury Cocoa Essence. Продукт рекламували як абсолютно чисте, отже найкраще какао-масло.
Відтак власна плитка молочного шоколаду Cadbury, виготовлена шляхом додавання сухого молока до рецепта темного шоколаду з какао-маси, какао-масла та цукру, була випущена в 1897 році. Швейцарські виробники лідирували в галузі молочного шоколаду, і їхня продукція була набагато кращою, ніж у конкурентів. Тож у 1904 році Джордж Кедбері отримав завдання розробити плитку молочного шоколаду, яка б містила більше молока, ніж будь-що інше на ринку.
Після виготовлення такого шоколаду стало питання назви. Пропонували різні варіанти, від “Хайленд Мілк”, “Джерсі” до “Молочної доярки”. Але коли донька одного з клієнтів запропонувала Dairy Milk, назва прижилася. Так на ринку з’явилося “Молочне молоко”, подія відбулась у червні 1905 року. Його продавали в розпакованих блоках, які можна було розламати на батончики.
Поступово продукт ставав дедалі успішнішим — до початку Першої світової війни Cadbury був найбільшим продавцем. А на початку 1920-х років компанія захопила ринок Великої Британії. І, звісно, він все ще виготовляється й продається сьогодні. “Молочне молоко” Cadbury стало мегабрендом, доступним у багатьох різних варіантах, по всьому світу.
У 1878 році брати почали шукати місце для будівництва нової фабрики. При цьому Джордж поставив собі питання, чому промисловий район має бути убогим і депресивним? Відтак розпочалась робота над планами нової фабрики. Допомагав їм у цій справі бірмінгемський архітектор Джордж Х. Гаддом.
Створення Борнвіля
У 1870-х роках Бірмінгем переживав економічний бум, коли мер-новатор Джозеф Чемберлен ліквідував нетрі, щоб побудувати бульвар Корпорейшн-стріт у паризькому стилі, Будинок ради, музей і художню галерею. Але брати вийшли за межі центру міста, щоб втілити своє бачення в життя. Вони з братом знайшли слушне місце на південь від Бірмінгема, з лугом, котеджем і струмком під назвою Борн. Додавши до нього «віль» (французькою «місто»), Кедбері назвали це місце Борнвіль. Назва на французький штиб була маркетинговим ходом, оскільки французький шоколад мав найкращу репутацію в той час.
Борнвіль мав гарне транспортне сполучення та можливості для розширення. Джордж хотів побудувати місце, повне зелених насаджень, де б працівники Cadbury, залишивши багатолюдне, та дуже часто брудне місто, насолоджувалися кращою якістю життя та чистою природою. Окрім струмка Борн, тут протікав Вустерський канал і тяглася залізниця. У січні 1879 року почалося будівництво фабрики разом із першими 16 будинками для працівників. Таким чином, Борнвіль став тим місцем, де працівники фабрики могли жити, працювати та розважатися.
Перший потяг з 230 робітниками прибув у вересні 1879 року. Брати Кедбері купили решту маєтків в 1893 році, віддавши перевагу будинкам для деяких робітників і великій кількості зелених насаджень. Фабрика в Борнвілі стала найбільшим виробником какао у світі, під час найбільшого піднесення тут працювало до 15 000 людей. Садове селище, яке його оточувало, розглядалося як інноваційний спосіб розміщення робітничого класу. Однак, згідно з ідеалами квакерів Кедбері, пабу не було, і алкоголь в Борнвілі не продавався ніде.
Фонд Кедбері
Зате дітям подобався новий дитячий майданчик, заміські виїзди та літні табори. Поки чоловіки грали у футбол, хокей і крикет. У 1902 році 30% капітальних витрат Cadbury було витрачено на забезпечення саме робітників. Були побудовані тенісні та сквош-корти, боулінг і басейни з підігрівом роздягалень. Такі приміщення для робітників були нечуваними у вікторіанські часи. Cadbury стала однією з перших компаній, яка запровадила суботню половину вихідного дня. Як потім розповідав Джорж Кедбері деякі підприємці говорили, що це спричинить крах фабрики, але сталося, як сталося.
Під час Першої світової війни постачання молока фірмою було перенаправлено на жителів Бірмінгема, фабрики використовувалися для виробництва м’якоті сухих овочів і фруктів, а будівлі були перетворені на лікарні. Коли почалася Друга світова війна, фабрика в Борнвілі перейшла до виробництва дверей для винищувачів Spitfire, корпусів для сигнальних вогнів літаків, деяких його частин, протигазів і каністр.
У 1935 році сім’я Кедбері заснувала Фонд Кедбері, щоб віддати належне братам і продовжити їхню роботу. Фонд надихається ними й сьогодні, підтримуючи колег і громаду. Волонтерство, фінансування, допомога місцевим школам, благодійним організаціям, людям і підприємствам. Як і завжди, в Cadbury важливо кожному відігравати свою роль.
Джерела: