Black Sabbath – легендарна британська рок-група, яка створила новий музичний піджанр хеві-метал та сприяла розвитку дум-металу й інших стилів. Своє натхнення музиканти черпали з блюз-року, але вивели його в інший вимір: зменшили темп, посилили баси та замінили любовну лірику поза чуттєвими містично-жахливими образами. Далі на birminghamski.
Перший особовий склад гурту та вибір його назви
Музичний колектив заснували молоді хлопці з Бірмінгема у 1968 році.
Вокаліст Оззі Осборн вирішив створити нову групу, оскільки та, в якій він виступав не мала успіху. В одному з музичних магазинів він розмістив оголошення: “Оззі потрібен концерт – підсилювач є”. На об’яву відгукнулись кілька музикантів й згодом сформувався гурт. До його основного складу увійшли Оззі Осборн, Тоні Айоммі, Ґізер Батлер та Білл Ворд, але іноді долучались й інші юнаки. Учасники “бірмінгемської четвірки” були шанувальниками музики різних жанрів. Оззі Осборн любив The Beatles, особливо Джона Леннона. Тоні Айоммі, який навчався з Осборном в одній школі, захоплювався грою Хенка Марвіна та джазового виконавця Джанго Рейнарта. Для Ґізера Батлера кумиром був бас-гітарист Джек Брюс, а Білл Ворд був прихильником джазових барабанщиків Бадді Річа та Джина Крупа.Попри різні версії щодо того хто саме зібрав гурт, заведено вважати засновниками усіх чотирьох виконавців.
Група змінювала назву кілька разів і врешті прийняли ідею Тоні Айоммі назвати її на честь фільму 1963 року “Black Sabbath”. Тоні розповів, як одного разу звернув увагу, що на перегляд кінострічки жахів вишикувалися довгі черги й поділився з друзями думкою: “дивно, що людям подобається коли їх залякують”. Така точка зору сподобалась усім без винятку. Вони міркували, що не лише назва, але й образ страхітливих музикантів у зловіщому стилі повинен сильно виділитися на фоні “хіпових бандгруп”, які панували в Англії. Саме так і сталося. Надалі уся творчість Black Sabbath, музика, слова, зовнішній вигляд та відповідні дії були направлені на імітацію зустрічі з потойбічним світом, його мешканцями й усім подібним до того.
Становлення стилю виконання
Впродовж 1968-1969-х років рок-група виступала у клубах Бірмінгема з імпровізованими композиціями іноді разом з іншими колективами у “джем-сейшен”. Згодом музиканти почали складати власні пісні. Наприклад, “The Wizzard” написали Оззі та Гізер, коли їх надихнули дивні рухи юнака за вікном пабу, в яких молоді хлопці побачили “танок ельфа”. Текст пісні “Black Sabbath” написав Оззі на основі розповіді Ґізера про враження від читання книги про чорну магію у XVI століття з описами демонів та Сатани. Для музики використали незвичний ритм, так званий “інтервал диявола”, або тритон. Він складається з трьох цілих тонів й був заборонений для створення музики у середньовіччі. Пісня стала популярною й витримала випробування часом. У 2023 році композиція “Black Sabbath” очолила список “100 величних хеві-метал пісень усіх часів” складений американським виданням “Rolling Stone”. Авторами пісні вважаються усі чотири учасники гурту.
Загалом у перші два роки існування групи було написано майже 10 пісень, серед яких можна виділити “Evil Woman”. Твір був кавером на хіт американського гурту Crow, який увійшов в історію музики виконанням лише однієї пісні, однак, широковідомою. Ідея створити кавер була пов’язана з тим, що молоді люди не покладалися цілком на власний талант, вони вважали, що у репертуарі має бути щось вже популярне. Композиція “Evil Woman” стала першим студійним записом гурту Black Sabbath і теж витримала випробування часом. У 2011 році вона посіла 9 місце у списку кращих каверів за версією журналу “Metal Hammer”.
У 1969 році рок-групу запросили на національне радіо, де юнаки виконали чотири пісні у програмі “Top Gear”. Через деякий час колектив записав кілька синглів та здійснив перший виступ у Європі, зокрема у місті Гамбург. Під час концертів музиканти намагалися будь-яким способом привернути до себе якомога більше уваги. Оззі пофарбував волосся у пурпурний колір, а Тоні Айоммі навмисно неправильно тримав флейту, від чого з неї лунали доволі неприємні звуки. Хлопці увірвалися у захопливий світ шоу-бізнесу своїми непередбачуваними, а іноді шокованими діями на сцені та поза нею.
Перший альбом
Під час одного з виступів Black Sabbath їх почув відомий на той час діджей Тоні Холл й запропонував контракт на звукозапис. Перший досвід був непростим, музиканти намагалися записати власні партії окремо, а коли прослухали всі доріжки зведені разом, то дивувалися безладу звучання. Їм прийшлося вчитися взаємодіяти під час виконання музики й співу. Музиканти працювали над альбомом лише 3 дні, їхній графік виступів був перевантажений, а на остаточному етапі монтажу звуку взагалі не були присутніми. Інженери звукозапису запропонували додати дзвін та грозовий грім, для обкладинки вибрати фото з ефектами на плівці, а на розвороті розмістити перевернутий хрест. Через це, пізніше, у гурту виникло чимало неприємностей, а дехто взагалі почав вважати їх сатаністами.
Врешті, у п’ятницю 13 лютого 1970 року виходить перший альбом, який отримав назву “Black Sabbath”. До нього увійшло 7 композицій. У березні 1970 року збірка увійшла до хіт-параду UK Album Chart, де посіла 8 місце, а у Billboard 200 зайняла 23 місце. За рік було продано понад мільйон екземплярів, тобто альбом став платиновим. Однак, музичними критиками він був прийнятий доволі скептично. Проте творчість Black Sabbath дуже подобалась слухачам, за перші десять років свого існування було куплено понад 8 мільйонів записів гурту. Дебютну збірку композицій Black Sabbath називають “найпершим хеві-метал альбомом” в історії музики.
Подальша творча діяльність рок-групи
У вересні 1970 року виходить другий альбом гурту Paranoid, який швидко почав посідати перші місця у британських хіт-парадах. Критики знову його не оцінили, лише з часом визнали, що він був трохи “попереду свого часу”. У 1971 році альбом став популярним у США, особливо антивоєнна пісня “War Pigs”. У серпні 1971 року постала нова музична збірка “Master of Reality”, яка стала платиновою. Музиканти експериментували зі звучанням та виконанням і колектив ставав більш відомим. П’ятий альбом “Sabbath Bloody Sabbath” 1973 року вже був до вподоби не лише слухачам, але й музичним критикам, які відзначили “прогресивні стилі гурту”.
У 1979 році, Оззі Осборн впав у депресію через онкологічну хворобу батька і почав зловживати алкоголем та лікарськими засобами, через що був виключений зі складу групи. Його замінив Ронні Джеймс Діо, який став другим по значущості вокалістом гурту. Музиканти дуже багато працювали у студіях та на концертних майданчиках. Нервова система не завжди витримувала навантажень, тому друзі сварилися й мирилися, а особовий склад гурту часто змінювався.
За історію свого існування рок-група записала: 19 студійних альбомів, 5 концертних, 44 сингли та 8 відеоальбомів. У зв’язку з судовим врегулюванням авторських прав, дискографія групи Black Sabbath містить лише ті альбоми, які були створені разом з Оззі Осборном. Інші збірки, яких понад 60 вважаються “неофіційними”.
У лютому 2017 року рок-група Black Sabbath виступила востаннє на сцені рідного Бірмінгема. Після концерту музиканти офіційно виступили з заявою про припинення існування. Гурт став легендарним, культовим серед шанувальників, мав вплив на розвиток рок-музики та отримав численні нагороди від критиків.