Шрифт є графічним комплектом літер, які складають єдину стилістичну й композиційну систему для складання тексту. Вони створюються граверами й топографами з вибраним задумом та конкретними змістовними художньо-декоративними задачами. Джон Баскервіль створив один з унікальних шрифтів Baskerville, який мав історичне значення для розвитку друкарської справи. Далі на birminghamski.
Становлення друкаря
Народився Джон Баскервіль графстві Вустершир у 1706 році. Вже у підлітковому віці він почав захоплюватися каліграфією та спробував свої здібності у створенні надгробних написів. У 1725 році Джон переїхав у Бірмінгем, де спочатку навчався у майстерні, яка спеціалізувалась на лакованих виробах.Згодом почав надавати послуги з каліграфії та працював різником по каменю. Дуже скоро він став доволі заможним й відкрив у Бірмінгемі приватну типографію, на вдосконалення якої впродовж 25 років вкладав власні гроші.
Баскервіль був цілком відданий своїй справі. Його метою було досягти досконалості в усіх сферах типографської майстерності. Він модернізував друкарський станок й почав використовувати веленевий папір, який є цупким, глянцевим та схожим на пергамент. Зображення тексту значно покращилось, а для відтиску потрібні були менші зусилля. Надрукований папір Баскервіль пропускав через прогріті мідні валики, тому він виглядав ще більш гладким й унікальним. Для нової технології потрібна була інша фарба, більш чорна й здатна скоріше висихати, тому Джон пропрацював і над вдосконаленням кольору. Старі шрифти для інноваційного введення не підходили, тому Баскервіль почав розробляти новий, на що зайняло у нього чотири роки досліджень та випробувань.
На видання першої книги Джону знадобилось майже сім років, нею став збірник творів Вергілія “Буколіки, Георгіки та Енеїда” у 1757 році. Вона мала успіх й у 1758 році Баскервіля запросили на посаду видавця Кембриджського університету. У 1759 році його приватна друкарня видала “Втрачений Рай” та “Повернутий Рай” Джона Мілтона. У 1762 році він використав оновлений шрифт, й хоча був атеїстом, надрукував “Молитовник парафіянина”, а у 1763 році Біблію in folio, яка вважається поліграфічним шедевром.
Шрифт Baskerville
Наміром Джона Баскервіля було вдосконалення форми шрифту шляхом збільшення контрасту між широкими та тонкими лініями. Оскільки митець був чудовим каліграфом, він змінив зігнутий “хвіст” у літери “Q” на пряму риску з нахилом, яка залишилась домінуючою в усіх сучасних шрифтах. Крім того, він прибрав риски у великих літер, натомість використав краплі, а нахил осі овалів зробив більш прямим. Джон започаткував абсолютно новий стиль типографії, коли додав широкі поля та змінив інтервал між рядками.
Новий шрифт у Великобританії був сприйнятий стримано, проте, у Франції та США від нього були у захваті. Відомими шанувальниками творчості Баскервіля були Бенжамін Франклін, який теж займався поміж іншого видавництвом та Огюстен Бомарше, який після смерті майстра викупив шрифти для видання творів Вольтера. Більша частина шрифтів Баскервіля довгий час зберігалась у Франції, а у 1953 році паризька Національна типографія подарувала їх Англії, де вони знаходяться дотепер у типографії Кембриджському університеті.
Гармонія та краса шрифту надихає графічних дизайнерів й у ХХІ столітті. Раціональність та рафінованість форми роблять його захопливим та приємним для читання. Він відображає традиційну англійську лаконічність.
Джон Баскервіль жив, творив, винаходив та працював у Бірмінгемі. Він був членом Королівського товариства мистецтв та мав зв’язки з громадою Місячного Товариства.
Відійшов він у вічність у 1775 році, закарбувавши своє ім’я в історію друкарської справи.